«Дорогі
підлітки, ви любите школу? Хоча ні, стривайте! Швидше за все, ви
вважаєте її прикрою повинністю, з якою доводиться миритися. Ви з великим
задоволенням посидите в соцмережах, погортаєте паблік і подивитеся черговий
серіал. Звичайно, ви також можете позайматися чимось корисним, аби це не
було пов’язано зі школою.
Швидше за все, ви вважаєте
вчителів надміру прискіпливими і не завжди справедливими. Багатьом з вас
хотілося б «поставити їх на місце», щоб затвердити свою правоту.
Відкрию секрет: вчителі і так часто в собі сумніваються. Ви не повірите, їх сильно турбує
питання, яку поставити оцінку, як об’єктивно оцінити знання учня і в той же час
мотивувати його бути кращим. Учитель переживає, наскільки добре ви здаєте
пройдений матеріал, чи подобаються вам уроки, чи цікаво вам і як ви спілкуєтеся
з однолітками.
Якщо ви звернетеся з
ввічливим питанням, як вам виправити оцінку або показати, що ви знаєте предмет,
учитель з вдячністю допоможе вам і поставить більш високий бал. Його
тішить, коли учні отримують задоволення від навчання.
Але ви, звичайно, тут не для
того, щоб радувати вчителів, та й звідки взятися задоволенню? Адже
навчання — це нудьга смертна.
Тоді для вас стане
відкриттям, що багато дорослих людей готові викладати кругленьку суму за
навчання. Вони відвідують семінари та лекції, оплачують стажування і
жадібно вбирають знання. Вони радіють можливості посидіти за партою
замість роботи! І починають відчайдушно сумувати за шкільними роками, коли
все, що від них вимагалося — добре вчитися. Їм не треба було робити
«суспільні блага» і піклуватися про побут. Ловіть момент, дорогі підлітки,
ловіть момент!
Ніколи після школи ви більше не будете дізнаватися стільки
нового!
Подивіться на школу не як на
каторгу, а як на одне з найбільш чудових місць. У шкільні роки я вважала
тангенси і інтеграли, правила української мови, завдання з фізики і закон
Авогадро чимось буденним і нудним. Я мріяла, що, стаючи старшою, буду
дізнаватися більше і більше нового. Але все вийшло рівно навпаки.
Все, що ви знаєте, поступово
вивітрюється з голови, і ваша ерудованість падає вниз. Так що дуже часто
найрозумнішою людина буває в момент отримання атестата. А тепер
задумайтесь. Якщо це так, чи задоволені ви вашим «найрозумнішим станом»? Хороша
новина: чим розумніші ви зараз, тим більше шансів у вас продовжувати бути
розумними —
просто тому, що ви знаєте ЯК. Наш мозок створений для отримання
нових знань.
Ви не повірите, але
можливість вчитися — це одне з найбільших доступних задоволень. І ті речі,
які ми звикли приймати за розваги, більш нудніші. Можливо,
ви більше ніколи не стикнетеся з наукою настільки тісно!
Так, шкільна програма не може
вам дати всі знання в світі, але вона зробить вас значно розумнішим,
освіченішим і грамотнішим більшості ваших однолітків минулого і позаминулого
століть. Університет допоможе вам поглибити знання і навички. Але вже
в тій сфері, яка вам дійсно цікава.
Якщо ви виберете професію
юриста, економіста чи політолога, то школа залишиться єдиним місцем, де у вас
буде можливість попрацювати з мікроскопами, поставити хімічні досліди або
поекспериментувати зі складанням електроланок. Так, зараз в ваших очах це
виглядає рутиною, але, коли ви станете дорослим дядьком або тіткою, вони
назавжди кануть в світ науки і будуть нескінченно далекі від вас.
А за партою ви до нього
торкаєтеся, ви його осягаєте, отримуючи прекрасну можливість трохи розібратися
в наукових тонкощах. Можливо, ви займетеся наукою
всерйоз. Тоді
постарайтеся по достоїнству оцінити уроки літератури і історії. У нашій
країні мало людей, які по-справжньому знають історію, а це — катастрофа
особистості. При такому стані речей одного разу дорослі перестануть
розуміти, в якому світі живуть і що його таким зробило.
Література? О, якщо ви
відчуєте смак класичної літератури, то раз і назавжди навчитеся відрізняти
гарні книги від поганих. Може статися, що більше
ніколи вашою думкою не будуть так цікавитися, як в школі.
Те, що ми читаємо, формує
наші думки. Ви вільні вибирати, подобається вам думати художнім стилем або
його коротким змістом. Ось учитель запитує у вас: «Чи варто прислухатися до почуттів
або розуму? Чи заважає різниця характерів дружбі? «Ви, самі того не
підозрюючи, вчитеся відповідати на питання, на які не всякий дорослий дасть
відповідь.
Три «Не»:
1. Не
вішайте на себе ярлик «технаря» або «гуманітарія». В загальноосвітній школі не дають
вузькоспеціальної освіти. Знання тут виконують загальнокультурну функцію,
щоб в майбутньому ви змогли стати різнобічною людиною.
2. Будь
ласка, не списуйте. Учитель
завжди бачить, чи робили ви роботу самі. Навіть якщо не скаже вам про
це. Іноді і ми, педагоги, втомлюємося боротися за вас.
3. Не
бійтеся поганих оцінок за помилки. Вони набагато кращі п’ятірок за списані завдання.
Ми можемо злитися, впадати у
відчай, лаятися на вас, але ми не зможемо навчити вас вчитися, якщо ви не
підете нам назустріч …»
Джерело: poshepky.com
Немає коментарів:
Дописати коментар